Основа філософії — це переконання, що, надаючи дитині відповідну освіту і необхідну свободу, забезпечуючи її потреби та виховуючи в ній впевненість у власних силах, любов до життя, повагу, у відповідь можна очікувати такого ж ставлення, а в майбутньому вона у повній мірі реалізує себе.

Задача методу полягає у підготовці дитини до життя, а не до школи. Монтессорі-культура міцно побудована на незалежності мислення і дій та повазі до себе, однолітків, викладачів, дорослих і світу навколо.

Психологія

Монтессорі виділила певні елементи людської психології, а згодом її син і колега, Маріо Монтессорі, визначив їх як «людські тенденції» в 1957 році. Існують дебати щодо точного списку, але чітко визначено наступне:

• Абстракція
• Діяльність
• Комунікація
• Точність
• Дослідження
• Маніпуляції (середовищем і предметами)
• Порядок, послідовність
• Орієнтація (у середовищі)
• Повторювання
• Самовдосконалення
• Робота (також описана, як "цілеспрямована діяльність")

«Плани», або етапи розвитку

Монтессорі спостерігала чотири чіткі етапи, або «плани», у розвитку людини: від народження до 6 років, від 6 до 12, від 12 до 18 і від 18 до 24. Вона бачила різні особливості, режими навчання та закономірності розвитку у кожному із цих планів і вимагала освітніх підходів, специфічних для кожного періоду.

Перший план триває від народження до шестирічного віку. У цей період дитина зазнає вражаючого фізичного та психологічного розвитку. Дитина першого плану розглядається як цілісний, чуттєвий дослідник і учень, який займається психологічним самобудуванням та формуванням функціональної незалежності. Монтессорі ввела кілька концепцій, щоб пояснити цю роботу, включаючи розум, який все поглинає, сенситивні періоди та нормалізацію.

Навчальні матеріали, як-от літери з наждачного паперу, розроблені таким чином, щоб привертати увагу маленьких дітей.

Монтессорі описала здатність маленької дитини легко асимілювати сенсорні стимули свого оточення, включаючи інформацію від органів чуттів, мову, культуру та дослідження концепцій за допомогою терміну «розум, який все поглинає». Вона вважала, що це особливість мозку, властива тільки першому плану (етапу) розвитку, і що вона зникає, коли дитина наближається до шести років. Монтессорі також спостерігала і виявила періоди особливої ​​чутливості до певних подразників протягом перших шести років життя, які вона назвала «сенситивними періодами». Монтессорі середовище в класі реагує на ці періоди, надаючи у доступ відповідні матеріали та діяльнність в той час, коли вчитель спостерігає певний сенситивний період в кожної окремої дитини.

Вона визначила такі періоди та їх тривалість:

• Освоєння мови — від народження до 6 років
• Інтерес до дрібних предметів — приблизно від 18 місяців до 3 років
• Порядок, послідовність — приблизно від 1 до 3 років
• Сенсорне вдосконалення — від народження приблизно до 4 років
• Соціальна поведінка — приблизно від 2+1⁄2 до 4 років

Також, Монтессорі спостерігала у дітей від трьох до шести років психологічний стан, який вона назвала «нормалізацією».[21] Нормалізація виникає внаслідок концентрації та зосередженості на діяльності, яка відповідає потребам розвитку дитини, і характеризується здатністю зосереджуватися, а також «спонтанною дисципліною, безперервною та щасливою роботою, соціальними бажанням допомогти та співчуттям до інших» 

Другий план (етап) розвитку охоплює вік приблизно від шести до дванадцяти років. Протягом цього періоду Монтессорі спостерігала фізичні та психологічні зміни у дітей, і вона розробила середовище в класі, уроки та матеріали, щоб реагувати на ці нові особливості. Фізично вона спостерігала втрату молочних зубів і подовження ніг і тулуба на початку етапу, а потім період рівномірного росту. Психологічно вона спостерігала «стадну поведінку», або схильність до роботи та спілкування в групах, а також рзвиток здібностей розуму та уяви. З точки зору розвитку вона вважала, що робота дитини другого плану — це формування інтелектуальної незалежності, відчуття моралі та соціальної організації.

Третій план (етап) розвитку триває від приблизно дванадцяти років до приблизно вісімнадцяти років, охоплюючи період підліткового віку. Монтессорі характеризує третій план фізичними змінами статевого дозрівання, а також психологічними змінами. Вона наголосила на психологічній нестабільності та труднощах концентрації цього віку, а також на творчих схильностях і розвитку «почуття справедливості та особистої гідності». Вона використала термін «валоризація», щоб описати прагнення підлітків до зовнішньої оцінки своєї цінності. З точки зору розвитку, Монтессорі вважала, що робота дитини третього плану грунтується на створенні дорослого Я в суспільстві [22]

Четвертий план (етап) розвитку триває від приблизно вісімнадцяти до приблизно двадцяти чотирьох років. Монтессорі порівняно мало написала про цей період і не розробила освітньої програми для цього віку. Вона передбачала, що молодь, підготовлена ​​своїм досвідом Монтессорі-освіти на нижчих рівнях, готова повністю охопити вивчення культури та наук, щоб впливати на цивілізацію та керувати нею. Вона вважала, що економічна незалежність у формі роботи за гроші є критично важливою для цього віку, і вважала, що довільне обмеження кількості років навчання на рівні університету є непотрібним, оскільки вивчення культури може тривати протягом усього життя людини.

Відношення до миру

Монтессорі вважала, що освіта відіграє важливу роль у досягненні миру у всьому світі   у своїй книзі «Освіта й мир» 1936 року заявила, що «запобігання конфліктам —це робота політики; встановлення миру — це робота освіти».Вона вважала, що діти, яким дозволено розвиватися за їхніми внутрішніми законами розвитку, дадуть початок більш мирній і міцній цивілізації. З 1930-х років і до кінця свого життя вона дала низку лекцій і виступів на цю тему.